Бальнеологія та стрес
Стрес
Стрес є універсальним феноменом, який суттєво впливає на фізичне та ментальне здоров’я і якість життя сучасної людини. Високий рівень стресу, якщо ним не керувати, може негативно вплинути на емоції, здоров’я та непряме самопочуття людини.
Стрес пов’язаний із шістьма основними причинами смерті: захворювання серця, нещасні випадки, рак, захворювання печінки, легеневі захворювання та самогубство. Втрата людиною роботи, збільшення витрат на лікування, втрата продуктивності, безсоння, втома, когнітивні порушення, депресія та інші психічні або неврологічні захворювання, гіпертонія, артрит, виразки, астма, мігрень, розлади імунної системи, хвороби, агресія та конфлікти у стосунках, зловживання психоактивними речовинами – це все фактори стресу і негативні наслідки старіння.
Стрес може бути викликаний шумом, вібрацією, теплом, неправильним освітленням і швидким прискоренням темпу роботи людини, тривогою, втомою, розчаруванням і гнівом.
Зміцнення здоров’я та профілактика захворювань є більш важливими, ніж будь-коли, у суспільствах із збільшенням тривалості життя та зростанням рівня стресу. Заходи зміцнення здоров’я можуть допомогти запобігти виникненню захворювання та можуть мати сприятливий вплив на перебіг захворювання, таким чином сприяючи здоровому старінню з хорошою якістю життя.
Існує багато підходів до боротьби зі стресом і втомою, які можуть зменшити страждання пацієнтів від стресу та втоми та покращити якість їхнього життя, але жоден підхід не підходить для всіх людей. Модель стресу демонструє сприятливий вплив сну, відновлення та соціальної підтримки. Було доведено, що методи релаксації, такі як поведінкова терапія, медитація, йога, дихальні техніки, рефлексотерапія, масаж, рейки, водна терапія та інші, є корисними для зменшення стресу.
В пошуках ефективних методів боротьби із стресовими розладами вчені та медичні фахівці звертаються до нетрадиційних підходів, в тому числі і до використання мінеральних ванн.
Бальнеологія
Наука про лікувальні властивості мінеральної води (бальнеологія) бере свій початок у давнину. Проте ще задовго до появи писемності люди широко застосовували воду не тільки, як для обмивань тіла, але й дляоздоровлення всього організму. Мистецтво водолікування було відоме вже в давній Ассирії та Вавилоні, звідки воно поступово поширилося та досягло Єгипту. Тут із ним вперше познайомився давньогрецький вчений Піфагор. У IV столітті до н.е. починається період розквіту водолікування на території Стародавньої Еллади. Особлива заслуга у цьому належить знаменитому лікареві Гіппократу. У його трактаті «Про повітря, води та місцевості», в якому були закладені основи курортології, йдеться про те, що природа може не тільки провокувати хвороби, а й зцілювати їх. Вже тоді було відомо про побічні дії ліків, тому особливі надії вчений покладав на оздоровчі ванни, а не на пігулки, що починали входити в моду.
Бальнеологія (від лат. balneum – лазня, купання й гр. logos – вчення) – розділ медичної науки, що вивчає походження й фізико-хімічні властивості мінеральних вод, методи їх використання з лікувально-профілактичною метою при зовнішньому і внутрішньому застосуванні, медичні показання й протипоказання до їх застосування. Основним інструментом бальнеології є бальнеотерапія – зовнішнє лікування мінеральними водами, використання природних і штучно приготованих мінеральних вод із метою профілактики й лікування різних захворювань, медичної реабілітації.
Бальнеотерапія
Бальнеотерапія (лат. balneum – ванна + гр. therapeia) – лікування, догляд мінеральними водами використовувалася емпірично з незапам’ятних часів для лікування широкого спектру захворювань. Всесвітня організація охорони здоров’я визнає лікувальну дію лікувальних мінеральних вод, термальних і нетермальних. Мінеральні води вважаються невід’ємною частиною традиційної медицини в багатьох культурах і країнах (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Туреччина, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія, Ізраїль, Японія та інші), вони є важливою частиною систем громадського здоров’я багатьох країн Європи та за її межами.
Бальнеотерапія є клінічно ефективним, добре переносимим, додатковим підходом до лікування багатьох патологій, головним чином тих, що пов’язані з хронічними запаленнями, такими як серцево-судинні, респіраторні, шлунково-кишкові, ендокринні та неврологічні захворювання, шкірні та ревматичні захворювання, стресс.
Протягом останніх 30 років все більше і більше наукових досліджень і клінічних випробувань, (включаючи високоякісний мета-аналіз і систематичні огляди) проведені в Європі, Туреччині та Ізраїлі, повідомляють про сприятливий вплив бальнеотерапії, на фізіологічні механізми, імунну систему, запалення та окислювальний стрес.
Лікувальна дія бальнеотерапевтичних процедур заснована на рефлекторному й гуморальному механізмах (здійснюється через нервову систему й кров); при зовнішньому застосуванні мінеральні води здійснюють на рецептори шкіри термальну, хімічну, радіаційну та інші впливи, зокрема, на терморегуляційні механізми, підвищують і знижують теплообмін, а відповідно, і рівень окисно-відбудовних процесів; кожен тип мінеральних вод чинить специфічну дію на організм, обумовлену наявністю в ній так званих провідних хімічних інгредієнтів.
Будьте здорові!
Джерело: Українська академія реабілітації та здоров’я людини